Тренди комерційної нерухомості України

ТРЕНДЫ КОММЕРЧЕСКОЙ НЕДВИЖИМОСТИ УКРАИНЫ

Сфера торгової нерухомості в Україні змінюється – в цьому вже ні в кого немає сумнівів. Але що це за зміни й які фактори на них впливають?

Чинники, завдяки яким відбуваються зміни

Треба зазначити, что однією з тих частин ринку, що розвиваються в Україні найдинамічіше, є роздрібна торгівля. Магазинні мережі активно відкривають нові точки, міжнародні рітейл-гравці заходять на ринок. І це не може не вплинути на діяльність девелоперів, які шукають нові майданчики, щоб будувати торгівельні центри. Які вони – основні тренди в сфері торгової нерухомості очікуються в Україні в майбутньому?

Перш за все експерти прогнозують ще більш активний розвиток торгових мереж. Це тенденція останніх кількох років, в якій задіяні як українські, так і іноземні ритейл-оператори. Якщо казати про міжнародні ритейли, то на українському ринку найбільше виділяються турецька мережа LC Waikiki і польська група LPP, якій належать бренди Reserved, House, Mohito, Cropp і SinSay. Щодо суто українських мереж, то це Intertop Ukraine, fashion-бренд Vovk і мережа супермаркетів Сільпо, яка увійшла до числа важливих орендарів в торгових центрах.

EVA і Varus, які належать українському бізнесменові Руслану Шостаку, – це яскраві приклади такої тенденції. Минулий рік для них був дуже вдалим. Вперше за часи існування мереж товарообіг перевищив мільярд доларів. 2020 рік став для роком активного розвитку.

Які нові ритейл-оператори з’являються на ринку

Звичайно, за таких умов їхня поява є дуже логічною. При цьому основний процент брендів – міжнародні. Так, в 2018 році на український ринок ввійшли шведський універмаг одягу H&M, турецькі Koton і De Facto, іспанський бренд товарів для дому Zara Home і японський Usupso, в 2019 це була французька компанія Decathlon, яка відкрила вже два магазини в Києві – то був рік сповільнення темпів виходу нових брендів на український ринок.

Однак 2020 рік продемонстрував готовність світових брендів заходити на український ринок. І найбільш очікуваним з них, безумовно, є шведська Ikea. Якщо українська економіка й надалі демонструватиме стабільне зростання, експерти очікуюсь, що прикладу Ikea наслідуватимуть й інші ритейлери, яких на місцевому ринку ще немає.

Проблема дефіциту торгових площ

Зростання попиту на них стало логічним наслідком масштабних планів ритейлерів щодо розширення мереж магазинів. Внаслідок цього рівень вільних місць в українських торговельних центрах на початок 2020 року був рекордно низьким.

І цей рекордно низький рівень вакантності зіткнувся в дуже великі листи очікувань – така ситуація спостерігається майже в усіх найбільших ТРЦ країни, при цьому тенденція є найбільш помітною там, де нові великі ТРЦ останнім часом практично не відкривалися. В українській столиці ситуація може змінитися на краще завдяки тому, що там очікується масштабне введення в експлуатацію нових великих торгово-розважальних центрів.

Орендні ставки зростають

Українські девелопери можуть собі це дозволити на фоні двох вищевказаних умов, тобто дефіциту якісної торговельної нерухомості та підвищеного попиту з боку рітейлерів. В цифрах це буде десь 20-25% у доларовому еквіваленті, якщо казати про найбільш популярні українські ТРЦ. Тобто ринкова ситуація наразі така, що керуючі компанії можуть не боятися виходу орендарів – вони швидко заповнять місце, що звільнилося.

Щодо того, чи збережеться такая тенденція, говорити точно неможливо, але скоріш за все ситуація не зміниться. Особливо якщо казати про міста-мільйонники України, в яких нові пропозиції торгових площ знову будуть вкрай обмеженими — Львів, Одесу та Дніпро. А ось у Києві можливе покращення ситуації зі стабілізацією середнього рівня орендних ставок. Такі очікування є наслідком того, що українська столиця планує до виведення на ринок великого обсягу нової пропозиції, за рахунок якої можливе покращення ситуації на ринку оренди торгових площ.
ТЦ Караван

Застарілі об’єкти йдуть на реконструкцію

Якщо торгівельні центри відкриті десять та навіть больше років тому, вони вже вважаються застарілими, а відкриття нових торгово-розважальних центрів це тільки підкреслює. Тож якщо вони хочуть мінімізувати відтік відвідувачів, власникам доведеться вкладати гроші в капітальний ремонт будівлі і реіновацію своїх об’єктів – це єдиний шлях. Якщо ТРЦ його не пройде, на нього очікує вихід орендарів та істотне зниження прибутковості.

Слід зазначити, що майже всі участники ринку вже починають приймати відповідні заходи у повному розумінні ситуації. Зростання конкуренції призводить до того, що у власників є лише два шляхи – оновлення чи поступове втрачання позицій, яке згодом призведе до закриття торгового центру. Це неминуча тенденція, тож треба потурбуватися про те, щоб відповідати новим вимогам споживачів і умовам ринку. Якщо компанія не може чи не хоче цього зробити, то в найближчі роки на неї очікує закриття. І мова йде лише не про міста-мільйонники, але й про всі обласні й навіть районні центри в Україні.